Адрес: Украина! уманський р-н, Черкаськая обл. с.Текуча пер.Киевський, 2а Телефон: +380989559666 E-mail: digitaltek1@ukr.net |
Фотогалерея
Село розташоване на берегах р. Ятрані та її притоки Текучої, за 25 км на південний схід від Умані. Достовірність письмових підтверджень часу виникнення села датовано в 1725-1735 роках. На початку XVII століття Уманщину (в тому числі й Текучу) називали “Уманською пустинею”. В 1603 році “Уманську пустиню” було віддано старості Брацлавському – Коліновському. Перша писана згадка про с. Текуча була зроблена в 1732 році. В ті роки село належало до Уманського ключа, власника Потоцького. Уманський ключ був під владою Потоцького до 1809 року. Першим жителем с. Текуча був лісничий Леонов Іван. У 1763 році у селі було побудовано церкву Іоанна Богослова. Перший колодязь був побудований біля Зозулі В. (на сучасному третьому участку). Від колодязя починалося село. Через с. Текуча побудовано дорогу, яка називалася Одеська. Це було в 1910 році. Тут ріс непрохідний ліс. Через цей ліс починали будувати дорогу. В селі є могила Сорока. Вона знаходилася там, де на цей час побудований дитячий садок. В 1900 році в селі було 515 дворів, 4219 десятин землі. З них 1898 десятин належало поміщикові Шувалову, 58 – церкві, 2313 – селянам. В селі були і заможні селяни: Петровський К., який мав 574 десятин, Тютюнник Сергій – 100 десятин, Тютюнник Степан – 100 десятин, Проценко Ілько – 100 десятин. В селі був збудований перший магазин у 1909 році. Засновником кооперації був Тютюнник Яким. Кооперація входила в споживче товариство “Вигода”. У 1912 році на кошти земства у Текучій було збудовано церковно–приходську школу і ремісниче училище, згодом реорганізоване у школу під керівництвом підрядчика Богацького.
|
Революційні події 1917 року втягнули у вир і жителів Текучої. З допомогою Чорноморської бригади Червоної армії вся земля була конфіскована і роздана селянам. Але у 1918 році за підтримки німецьких окупаційних військ до села повернувся поміщик Петровський і знову відібрав землю у селян. У тому ж році у Текучій були створені комнезам і комбід. Головою комнезаму був обраний демобілізований боєць С. Комар. Першим головою сільської ради був В.І. Ковальський, а згодом її очолював Теофан Воєводченко, Піон Довгань, Трохим Михайловин. У 1929 році у в селі були створені перші колгоспи – “В єдності сила”(голова – К. Доморослий), “Червоний незаможник”(голова – В. Сторожук), “Червоний боєць”(голова – В. Гребенюк), “Шлях до комунізму” (голова Михайловин), “ім. Шевченка”(голова – В. Гетьман). У 1935 році з п’яти колгоспів утворилося два, а в 1934 році було утворено 4 колгоспи. У 1952 році всі колгоспи були об’єднані і один колгосп “ім. Хрущова”, згодом – “Україна”. Упродовж 1959-1960 років до колгоспу “Україна” був приєднаний колгосп ім. Котовського с. Коржова Слобода. У березні 1990 року село Коржова Слобода від’єдналося від Текучої, а в 1993 році текучанський колгосп був реорганізований у КСПП, а згодом – у СП “Агрофірма Текуча”. Першим піонервожатим був Довгань О. У 1918-1919 роках був побудований Будинок культури, завідуючим був Харитонюк. Перший раз у своєму житті жителі с. Текуча побачили кінофільм у 1924 році “Бессарабська комуна”, без звуку. Не обійшов стороною наше село голод 1932-1933 років, значно зменшилася кількість населення. Голод був страшний і неперебірливий, помирали діти, старі люди, молодь. Причини цього голоду нічим не відрізнялися від причин загальноукраїнського голоду. Щасливо і заможно жили жителі нашого села до 1941 року. У Великій Вітчизняній війні брало участь 298 жителів Текучої, з них 186 – полягло у боях з фашистами загарбниками. 214 – нагороджено орденами і медалями. Житель села м. Пастушенко, що загинув від рук фашистів окупантів, брав участь у партизанському русі. В 1944 Радянські війська звільнили село від іга німецьких загарбників. Повеселіли люди, почали відбудовувати рідне село, працювати в колгоспі, хоч на трудодень в той час одержували дуже мало. Орали коровами, сіяли руками, робили все необхідне для своєї країни. На 1 січня 1961 року в колгоспі “Україна” було 746 дворів, 25 тракторів, 159 механізаторів. 10 комбайнів кукурудзозбиральних та бурякозбиральних . 17 плугів, 23 культиватори, 18 сівалок, 137 борін, 20 автомашин. За останні 5 років ці цифри збільшились. За роки Радянської влади з стін школи вийшло 75 учителів, 2 лікаря, 12 агрономів, 15 зоотехніків, 130 механізаторів, 35 бухгалтерів, 6 ветпрацівників, 43 офіцери Радянської армії: 1 генерал, 2 полковники. При Будинку культури є бібліотека, в якій налічується 10000 книг. У 1993 році на базі колективного сільськогосподарського підприємства “Україна” створено Україно - Німецьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Агрофірма Текуча” |
|
|
|
© ruslangorbatyuk |